ЗАКОН УКРАЇНИ
"Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діяннями органів державної влади або місцевого самоврядування"

Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні питання щодо реалізації конституційного права громадян України на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування майнової або моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

РОЗДІЛ І.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
відшкодування – виплата, за рішенням суду, грошової компенсації особі, якій завдано шкоди внаслідок незаконного діяння органу державної влади або місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;
незаконне діяння органу державної влади або місцевого самоврядування – незаконні рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, що визнані такими у судовому порядку;
особа – громадянин України, іноземець, або особа без громадянства;
шкода – майнова або моральна (немайнова) шкода, завдана незаконними діяннями органу державної влади або місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;

Стаття 2. Законодавство, що регулює питання відшкодування шкоди, завданої незаконними діяннями органів державної влади або місцевого самоврядування
Законодавство, що регулює питання відшкодування шкоди, завданої незаконними діяннями органів державної влади або місцевого самоврядування складається з Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього та інших законів, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів.

Стаття 3. Основні завдання Закону
Цей Закон спрямований на реалізацію таких основних завдань:
захист прав та інтересів особи в різних сферах суспільних відносин від незаконних діянь органів державної влади або органів місцевого самоврядування;
забезпечення конституційного права кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування шкоди, завданої незаконними діяннями органів державної влади або органів місцевого самоврядування;
реалізацію цивільно-правової відповідальності держави та територіальних громад в особі уповноважених ними органів, їх посадових і службових осіб у разі прийняття незаконних рішень, невиконання або неналежного виконання ними покладених на них повноважень;
практичну реалізацію здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом шляхом відшкодування завданої особі шкоди.

Стаття 4. Сфера застосування Закону
Дія цього Закону поширюється на правовідносини, які виникають з приводу відшкодування шкоди, завданої незаконними діяннями органів державної влади або місцевого самоврядування у таких сферах:
залучення коштів фізичних осіб фінансовими установами;
будівництво житла та операції з нерухомістю;
земельні відносини;
підприємницька діяльність;
Дія цього Закону не поширюється на правовідносини, які виникають з приводу відшкодування шкоди, завданої:
незаконними діяннями фізичних осіб або юридичних осіб приватного права;
незаконними діяннями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Стаття 5. Незаконні діяння органів державної влади або місцевого самоврядування, які підпадають під дію цього Закону
Під дію цього закону підпадають такі незаконні діяння, внаслідок яких особі було завдано шкоди:
активна поведінка органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, що спрямована на порушення прав та законних інтересів особи, та внаслідок якої їй було завдано шкоди;
пасивна поведінка органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні покладених на них законом повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів особи, та внаслідок якої їй було завдано шкоди.
Активна поведінка може виражатися у виданні незаконних актів нормативного чи індивідуального характеру, або у незаконному їх скасуванні та інших аналогічних діях.
Пасивна поведінка може виражатися у недостатньому або неналежному контролі за дотриманням чинного законодавства у відповідній сфері суспільних відносин, порушенні строків розгляду заяв, скарг, повідомлень та інших подібних діях.

Стаття 6. Види шкоди, що підлягає відшкодуванню
Відшкодовуються у встановленому цим Законом порядку:
втрати, яких особа зазнала у зв'язку з порушенням її прав та законних інтересів, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якщо б її право не було порушене (упущена вигода);
моральна шкода, завдана внаслідок порушення прав та законних інтересів особи.
Якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи, які завдали шкоди особі, одержали у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, не може бути меншим від розміру одержаних ними доходів.

РОЗДІЛ ІІ.
ПОРЯДОК ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕЗАКОННИМИ ДІЯННЯМИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ АБО МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 7. Підстава для виплати відшкодування та його розмір
Підставою для виплати відшкодування є рішення адміністративного суду, яке набрало законної сили та яким встановлено, що особі було завдано шкоди внаслідок незаконного діяння органу державної влади або місцевого самоврядування.
Розмір відшкодування може бути визначено у рішенні адміністративного суду, а також визначено в порядку цивільного або господарського судочинства.
Розмір відшкодування може бути також визначено за домовленістю між особою та органом державної влади, органом місцевого самоврядування, які завдали шкоди такій особі.

Стаття 8. Строки відшкодування
Виплата відшкодування здійснюється виходячи із суми коштів, закладених на ці цілі у Державному бюджеті України.
В залежності від розміру відшкодування встановлюються наступні максимальні строки відшкодування:
у сумі до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян включно – до 1 місяця;
у сумі від 1 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян включно – до 3 місяців;
у сумі від 10 до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян включно – до 6 місяців;
у сумі, що перевищує 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – до 1 року.

Стаття 9. Орган, який здійснює відшкодування
Відшкодування здійснюється органом державної влади, або місцевого самоврядування, незаконні діяння якого завдали шкоди особі.
У разі, якщо такий орган не може здійснити відшкодування у встановлений цим Законом строк у зв’язку з відсутністю коштів, відшкодування здійснюється Міністерством фінансів України.
Порядок здійснення відшкодування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Фінансування витрат на відшкодування
Фінансування витрат на відшкодування шкоди, завданої незаконними діяннями органів державної влади або місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України або коштів органу місцевого самоврядування у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Обмеження у виплаті відшкодування
Відшкодування здійснюється у випадку, якщо кошти або майно, які особа втратила внаслідок незаконного діяння органу державної влади або місцевого самоврядування, здобуті законним шляхом та з них сплачено встановлені чинним законодавством України податки, збори, інші обов’язкові платежі.

Стаття 12. Відповідальність за порушення вимог цього Закону
Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із чинним законодавством України.
РОЗДІЛ ІІІ.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради України В. ЛИТВИН